Родіола рожева інтенсивно вивчається в скандинавських країнах і в Росії понад 35 років і класифікується як адаптоген через її здатність підвищувати стійкість до хімічних, біологічних та фізичних стресорів.

Адаптогенні властивості родіоли пояснюються насамперед її здатністю для впливу на рівні та активність нейротрансмітерів та амінокислот, які імітують дію опіатів, таких як бета-ендорфіни, у головному мозку. Оскільки це адаптоген, а не опіат, родіола може нормалізувати нейротрансмітери в центральну нервову систему, не викликаючи сонливості або втоми. Це допомагає підтримувати нормальний рівень хімічних речовин у мозку, але не впливає на них, коли вони вже в нормі.

Дослідження показали, що у лікарів у нічну зміну, які приймали родіолу, покращала розумова працездатність. А студенти-медики, яким давали родіолу під час іспитів, повідомили про покращення концентрації та працездатності, а також поліпшення самопочуття, поліпшення сну та більшу стабільність настрою.